Не обірвалася струна- лиш надломилась.
І звук, що серце зупиняв, мовчить фальшиво.
П’янка мелодія, що радістю стелилась,
Звучить, на диво, сумно і журливо.
Не зовсім холодно іще- лиш прохолода,
Але така, що серце мерзне-леденіє.
Повік нев’януча, здавалось досі, врода
Уже без гриму, блякне й полотніє.
Не стали зовсім ще чужі- лише далекі.
Хоч нитка з вузликами ще не обірвалась,
Та не турбує вже ніколи серця клекіт.
На терезах усілась доля і гойдалась.
Хитнулась вісь, потріскало підніжжя.
Дві стрілочки посеред роздоріжжя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700209
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2016
автор: Галина Брич