[b][i][color="#fa8303"]Сонячний ранок, проблиск проміння,
надворі листопад, пора вже осіння,
легкий сніданок, чашечка кави,
і знову в світ знань, щоденнії мандри.
Напрочуд ще тепло, небо прозорістю сяє,
надворі дітвора у квача із захопленням грає.
День розпочався, почалися турботи,
і вже голова вся кипить від роботи,
прийшов обід, мов рятівне спасіння,
потім знову робота, і знову туга осіння,
А листя довкола ще ніби кружляє,
під музику вітру, вони золотом сіяє.
Вечір день швидко змінив, мов ненароком,
змінилась пора, із світла на темінь глубоку,
І зоряний пояс вже освічує далекий погляд,
Місяць співає, колискову зорям з любов'ю.
Грає життя, а краю гри ще немає,
кружляє від вітру, невпинно кружляє,
Сьогодні новий день, а завтра його вже немає,
День за днем, рік за роком, життя все ще грає...[/color][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700187
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.11.2016
автор: Дмитро Кудрявцев