У павутинному лататті
заснув на зиму лист бузку.
Жоржини, наче пси, кудлаті
за сторожів у квітнику.
Всихають пружних стебел жили,
кущів знапівпритомнів ряд.
Поглипує в страху ожинно
без птаства занімілий сад.
Хльосткі вітри його штурляють
за втрату голосу й краси.
…І кривдно голови схиляють
ні в чому не провинні пси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700162
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.11.2016
автор: Любов Матузок