Не хочу тіней –
світла хочу я,
Крізь оксамит небесний
полетіти...
Ці неймовірні
кольорові квіти,
Небачені –
та тож любов твоя.
Як краплі крові
на небеснім тлі,
Такі живі,
як зустрічі всі наші,
У кришталевій
та прозорій чаші...
Десь там я вперше
приторкнувсь колін...
Не хочу тіней –
зорями живу,
Вони мигтять
і серце так тривожать,
Несуть мене
у радість переможно,
Схиляють душу
в ніжність наяву...
12.11.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2016
автор: Променистий менестрель