Плетемо оберіг - білосніжний, мов білена хата,
Що до свята білили жінки і проворні дівчата.
То не просто подерті на смужки старі скатертини,
Рушники і сорочки - то щастя буденне родини;
Все, що нам дарував світлий полудень, сонячний ранок,
Від ворожого зла вберігатиме наших коханих!
Плетемо оберіг - власноруч розфарбований батік.
Наче пташки, злітають над сіткою руки завзяті.
Нумо, лєнта за лєнтою, нумо, за стрічкою стрічка:
Де - пістряві, де - хакі, де - наче трава на узбіччі.
Те барвисте ткання, що колись прикрашало і гріло -
Хай тепер укрива вояків, наче янгельські крила!
Плетемо оберіг - знов на сітці й за вікнами - осінь.
А війна все триває... Війна все триває і досі.
Скільки сіток отих, різнобарвних, зелених і білих...
Це - дрібниця для фронту, але що могли - те зробили.
Плетемо й плетемо, вчора, нині і завтра - невтомно.
Повертайтеся цілими, наші герої, додому!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700156
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 12.11.2016
автор: Кузя Пруткова