[i][b]"Поезія, натхненна жінкою"[/b][/i]
[i]Автори – поети та поетеси України[/i]
[u]Видавництво: ТОВ «Редакція журналу «Дніпро»[/u]
Київ – 2016
На початку року шеф-редактор журналу "Дніпро" і засновник сайту "Клуб Поезії" Євгеній Юхниця запропонував авторам творчою толокою прийняти участь в проекті присвяченому Міжнародному жіночому дню. І хоча ореол радянськості за святом все ж тримається міцно, але ідея всім сподобалась. І дійсно, до призначеної дати справді вийшла збірка віршів "Поезія, натхненна жінкою". Та ще й в твердій палітурці, на гарному папері, добре оформлена, з зображенням на форзацах головної сторінки сайту «Клуб Поезії», тиражем – 2000 примірників. На 240-ка сторінках книжки помістилося 260 віршів, по 1-2 вірша від автора. Більша їх частина – досить пристойного рівня.
Упорядник збірки отриманий матеріал згрупував в 4 розділи, розподіливши вірші за мовною і статевою ознакою авторів: «Чоловіки – святковим жіночкам», «Дівчатка – дівчаткам», «Мужчины – нам, женщинам», «Женщины – себе».
Ох, уже це наше тарапунько-штепсельне, білінгвально-двомовне «двуязичіє». Нема йому ради. Щоправда, в збірці є один-єдиний вірш англійською – «Woman» (с.233*) Еге ж – йдемо в Европу!
Тож на яку поезію натхнула чи надихнула авторів Жінка! Зокрема – чоловіків. О! Тем не перелічити. Тут і присвяти всім жінкам взагалі, і звернення до конкретних жінок, є філософування, а є й емоції. Є вірші про мам і сестричок, про подруг і приятельок, про дружин і коханок. Зрозуміло, що найбільше віршів – про кохання у всіх його проявах і барвах.
Спробую скласти невеличку мозаїку з бісеринок-строф віршів різних авторів збірки "Поезія, натхненна жінкою». Наведу деякі вибрані катрени з вибраних поезій, що впали в око, авторів-чоловіків, написаних рідною мовою. (Куплети в стилі віршиків на вітальних листівках я опускаю.)
Ось таке про матерів:
[i]Уже й в само́го посивіли скроні,
Уже і сам натомлений життям,
Та як же хочеться припасти у долоні
Твоїм дорослим, але все ж таки дитям.[/i]
Василь Ковтун «Матусі»(10)
[i] Чорнобривці посіяв весною
Біля хати, де мати живе.
Поливаю їх часто водою,
Хай букет мій все літо цвіте.[/i]
Микола Жиленко «Я люблю, як цвітуть чорнобривці» (94)
Компліменти молодій дружині:
[i]Не зможу я без тебе, бо ти сонце,
усмішкою зігрієш, теплим словом.
Промінчик ніжний ти в моїм віконці.
Тебе я хочу бачить знову й знову.
Тебе я хочу бачить, бо ти квітка:
ромашка ти, троянда, айстра, рута.
Моя чарівна жіночка-лебідка,
я завжди із тобою хочу бути.[/i]
Олександр Рожко «Жіночка-лебідка»(51)
Немолодій дружині:
[i]Яка у тебе ніжна сивина,
моя неоціненна половино!
Ти дивишся закохано на сина,
онуку виглядаєш із вікна.[/i]
Микола Возіянов «Яка у тебе ніжна сивина»(81)
Про коханку:
[i]Дівчина, з якою я сплю,
Пахне медом і цвітом акації.
Вона – втілення світла і грації,
От за це я її і люблю.[/i]
Олександр Козинець «Дівчина з якою я сплю»(49)
------------------
А ось всі фази кохання –
Перша закоханість:
[i] Дівчина з очима кошеняти,
Погляд мій приваблювала ти…
Слова ще не знав тоді «КОХАТИ»
І не смів до тебе підійти…[/i]
Юрій Бужанин «Дівчина з очима кошеняти»(53)
Сподівання на щастя:
[i]Є у тебе не одна надія,
а у мене мрія є одна,
що у парі не одна зігріє
наші душі радісна весна.[/i]
І. Терен «Доля на двох»(19)
Освідчення:
[i]Освідчення-важливий крок, приємний,
буває в юності й не молодих літах,
довгоочікуваний, для усіх таємний,
з солодким поцілунком на вустах![/i]
Олег Криворот «Палке кохання»(87)
Любов на тлі пейзажу:
[i] Теплий вітер кохання принесе подарунок,
І підсніжники дзвоном наповнять серця,
Вас кохані пригорнуть, а п’янкий поцілунок,
Вам запалить усмішку, яка так до лиця.[/i]
Віталій Назарук «З весною вас»(95)
[i]Човен повільно пливе між лугів,
Двоє в човні, і нікого довкола.
Спокоєм віє від берегів,
Хвиля похлюпує, млява і квола.
………………..
Весла опущені. Сивий весляр
Гнеться латаття для жінки зірвати.
Хто він для неї — раб чи владар?
Ет, все одно! Головне — відчувати
Те, що небесно хмелить без вина,
Що передати несила словами.
Світла над світом стоїть таїна,
Далеч вечірня сходить зірками.[/i]
Луків Микола «Двоє в човні»(с.8)
[i]
Відро поставив на краю цямрини
По вінця повне сонцем і водою.
А ще у ньому плавають хмарини,
Стікають краплі смутку за тобою…[/i]
Мирослав Вересюк «Відро розбило небо у криниці»(92)
Інтимність:
[i] у інтимнішій розмові
обеззброєний він гине
і у пристрасті любові
він - ніхто, вона - Богиня...[/i]
Ем Скитаній «Опинився як – не знати»(61)
[i] І цвіт п'янкий чарівності твоєї,
В душі моїй весною забуявши,
Заманює обох у вир кохання,
Хоча й не видно золотого дна.[/i]
Іван Редчиць «На моїх долонях»(88)
Еротика:
[i]В кімнату увійшла, мов дика кішка.
Із одягу лише́ бокал червоного вина.
З-під брів хижачки погляд зни́шка.
Зіниць безмежна чорна глибина.
……………..
Не розриваючи обійм знесилена коханням,
заснула тихим та спокійним сном.
Одне на двох розділене бажання.
Один на двох бокал з гранатовим вином.[/i]
Вадим Кравець «Бокал з гранатовим вином»(90)
[i] Сплелись барвінком душі і тіла,
Волосся розстелив по ліжку вітер,
А нас кохання спалює дотла,
Блаженна мить… О тільки б не зомліти![/i]
Віталій Назарук «Кохання вищого ґатунку»(14)
Радість любові:
[i]Жаріє вечір жовтим горицвітом,
Шугає птах, неначе дивний див.
Чим заслужив я перед білим світом,
що він мене тобою наділив?..[/i]
Микола Возіянов «Жаріє вечір»(59)
Розлука:
[i] Розлучник потяг вже стоїть.
Квиток кондуктор провіряє.
А серце ось-ось заридає.
Остання мить! Остання мить!
Біжу щосили на перон,
не бачу, що когось штовхаю,
та покотився вже вагон…[/i]
Григорій Король «Остання мить»(57)
Кохання проминуле:
[i] Душа говорить інколи віршами,
Буває плаче, деколи кричить…
Не хоче зрозуміти, що між нами
Кохання іскра вже не пролетить![/i]
Мирослав Вересюк «Душа говорить інколи віршами»(81)
Спроба реанімації кохання:
[i]Не повертайтесь на круги своя,
Нічого це, крім болю, не приносить.
Але душа не вірила, і я
Таки поїхав. І для мене досить.
……………………….
“Дарма ти їхав. І зайшов дарма.
Я вже не та. І не плекай ілюзій.
Що одійшло — того навік нема, —
Забудьмо все, розстаньмося, як друзі”.[/i]
Микола Луків «Не повертайся на круги своя»(93)
---------------------------
Спроба визначити типи жінок:
[i]Жінки є різні на землі …
У кожної є власні ролі …
Хтось в домі Вогнище триматиме Сім’ї…
А хтось чимдуж бажає Волі …[/i]
Володимир Підгірний «Жінки є різні на землі»(62)
Визначення Жінки:
[i] Це прикраса горда
Усього буття.
Жінка - нагорода
Нашого життя.[/i]
Валерій Вітер «Нагорода нашого життя»(33)
----------------------------------------
Я, взагалі, проти того щоб вшановувати незалежність чи любов, дітей, чоловіків чи жінок лише раз на рік. (Дивись кацапський плакат– «Молчі, баба! Твой дєнь – васьмоє марта!»)** Хіба ми не варті того щоб любити і шанувати одне одного щодня? Висловлюю побажання, щоб збірки поезій натхненних жінками видавати не лише до 8 Березня, а значно частіше. Якщо ж обов’язково треба привід, щоб відзначити Матір, Жінку і Кохання – то нагадую, що є ще:
– в другу неділю травня – День Матері;
– 14-го лютого – День святого Валентина, День Закоханих, який святкується Католицькою церквою;
– 8 липня – Православна церква також має власне свято закоханих – це день святих Петра і Февронії;
– у третю неділю після Пасхи – день святих жінок-мироносиць, який святкується Православною церквою;
Пропонуйте ще святкування!
----------------------------
Євмен Бардаков
08.07.2016
---------------------
( )* – в дужках номер сторінки в збірці
**[img]http://www.ipetersburg.ru/media/wysiwyg/m_d592dce897aff768.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2016
автор: Віктор Ох