Розриваємо стіни, розсуваємо межі.
Ми так високо цінуємо свободу. Ми незалежні, можемо все. Наша воля безмежна. Все зростає і розширюється.
Ми увійшли у світ і змінили його існування. Ми ¬ особливе існування. Ми свобода. Кожен – індивідуальність неповторна і самобутня. Кожен такий особливий.
Чому ж «Ми»? Я.
Я – свідомість. Куля без меж і обмежень. Я – цілий всесвіт.
[i]Думка десь втікає. Вона так і не дзвонить? Телефон мовчить.
Де ж вона поділася?
Скільки часу минуло. Наче прив’язаний.
Знову зосередився на апараті. Може дзвонила? Не почув в роздумах?
Він сидів і гіпнотизував поглядом апарат.
Дзвінка не було[/i].
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2016
автор: Траяна