Ніч за вікнами бродить у осіннім плащі,
Листя рвуть золотаві і вітри, і дощі.
Заховалися зорі, Місяць в хмарах зблудив,
Лише дим через комин ночі щось говорив.
Я візьму парасолю і піду в темну ніч,
А чи вдасться почути, як кричатиме сич.
Кілька мокрих листочків назбираю в пучок,
Може в мокрому листі спалахне світлячок…
З мокрим листям до хати повернувся вночі,
Світлячка я не бачив і мовчать пугачі.
Я нагрію «Мадери» , розгориться камін…
І вино й сигарета, стануть в домі усім…
Я при свічці восковій, запишу у блокнот,
Кілька теплих рядочків, а іще кілька нот.
Пригадаю зі страхом, як на дворі було…
Розійдеться по тілу чудодійне тепло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699809
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2016
автор: Віталій Назарук