[b][i][color="#2600ff"]Неначе віртуоз,
на скрипці самоти
Сумну мелодію
грає осінній вечір.
Босоніж ,вся в сльозах,
у ті світи де ти
Розгублена душа
планує нишком втечу.
Їй загорнутись би
в долонь твоїх тепло,
Тоді і не страшні
ні холод, ні морози...
Злетів останній лист,
неначе й не було...
І грає віртуоз...,
душа втирає сльози.[/color][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2016
автор: Nino27