білій березі ч3

 4  жовтня  2011

третя  частина  тане
йой  твою  мать
Єсінчук  Молот  Сер-Гой  на  милість  богів  ,
(гой  -  це  той  хто  мав  землю  ,євреї  ж  не  мали  ,  джерело  -  шизофренічні  язичницькі  російські  обряди,сер  -по  азерськи  пес)
На  милість  вітрів  нам  білу  березу  оспівав  ,
Але  ми  не  зрозуміли  його  .
Ми  не  знаємо  світу  як  він  ,
Ми  же  не  співчуваємо  світу  і  не  дружимо  зі  світом,а  може  не  дружимо  із  головою?..
Я  вчора  втомився  ,але  біла  береза  мене  підлатала  .
Убрала  сльози  ,що  випускаю  із  слізних  залоз  із-за  своєї  жорстокості  і  світової  злості  ,
Я  був  голодний  ,тепер  я  ситий  ,і  крилом  білої  берези  я  був  укритий  .
Вона  зціляє  ,любить,говорить,полюбляє  вірші  ,не  полюбляє  слова  погані,вона  сумує  ...біля  Паляниці  ...
Біля  пекучих  сонцем  промінців  .
Вона  помре  й  не  жиє  ,  а  ви  на  тріски  пустите  її  і  її  сестру  ...
О  як  я  ненавиджу  білую  березу!
Вона  -  це  образ  дівчини  .
Дівчата  є  підлі  ,
але  ж  чи  зустріти  тиху  дівчину?
І  тиху  дівчину  як  білу  березу  пилятиму  довго  ,точитиму  соки  чи  не  так?

...
Я  учу  ,що  не  треба  бути  твердолобим  .
Церков  -  не  все  що  боже  там  треба  для  людської  душі  .
Ти  візьми  з  березою  поговори...
Узнай  як  там  воно  живе  .
Погладь  її  ніжну  кору  .
Ну  так  це  жадання  у  мені  так  гризе!  
Але  усе  ж  цілуй  свою  березу  !
У  кожного  свою  білая  береза  у  житті  .
Зросте    і  чорне  й  біле  у  житті  буде  чергувати  ..Зеленим  листям  по  весні  .
Березу  не  можна  змусити  полюбити  .
Їй  сік  пустити  ...
Ну  добре  ,  вип'ємо  на  здоров'я  ,
а  тріски  будуть  нам  на  пам'ять    
про  те  що  було  ,але  небо  про  те  забуло  .
Я  прийшов  до  берези  ,білої  .
В  біле  одіта  ,
дощем  умита  .
І  чорні  шкарпетки  в  полосках  ,сум  ...
А  я  надихався  веселого  кисню  і  дурносмішний  .
Розказав  над  чим  сміявся  .
Над  піснею  Ліни  .
Над  глупим  мудрим  її  кінцем  .
Що  хтось  колись  скаже  в  остатній  раз  ,який  же  сумний  у  пісні  той  кінець  .
Як  білая  береза  ,жінка  сумує  ,сидить  у  інтернет-  вікна  і  бачить  сни  ,що  правдиві  .
І  я  сумую  теж  .
Світало...
Темнішало  ...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699748
Рубрика: Ода
дата надходження 10.11.2016
автор: dominic