Ранки морозні, тривожні, жовтогарячі…
Вплітається спокій міста у волосся,
інколи хочеться просто не так, а інакше,
та мрії роззувшись вперед ідуть босі…
Вітер вривається в плечі, пронизує груди,
подихом теплим розчиняється в тиші…
Ти завжди один, та з тобою є поруч люди,
здається для них, без тебе буде ліпше…
Стоптуєш ями на сірім буденнім асфальті,
і лишаєш сліди для дощів на завтра…
І ранки морозні, тривожні, жовтогарячі…
Ти сьогодні ступаєш і завтра варто…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2016
автор: Матвійчук