Знову десь шукаєш
чоловічу долю.
Знов ти десь поїхав —
не сказав куди...
А я так хотіла
бути із тобою.
А я так просила:
"Зачекай, не йди!.."
Заблукала доля
на шляхах далеких...
І розмили зливи
всі твої сліди...
А мені дарунок
принесе лелека.
Звісточку б послала,
тільки, ось, куди?
Раптом подзвонив ти :
"Я в АТО, — озвався"...
Бога попросила
зберегти тебе.
Ти ж такий: ніколи
долі не лякався.
Хай тебе додому
стежка приведе!
Вичерпаю з серця
всі слова журливі,
виплачу всі сльози,
сум весь прожену...
Треба якось жити,
і життю радіти,
бо дитину нашу
скоро обійму...
Чоловіча доля —
берегти країну.
Чоловіча справа —
бити ворогів.
Будемо чекати:
я й твоя дитина
"Виживи, — благаю, —
Серед всих вогнів!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2016
автор: Денисова Елена