Моя любов розлилась рікою бурхливою
Нема ні стриму у ній, ані порогів
І спрагло прагне споїти розум зливою
Ще більш розлого
Моя любов проростає крізь скали камяні
Слабеньке деревце та міцне коріння
Місяць нашіптує бери - ви тут самі
І пір'я з крил опадає листям
Моя любов у полоні сірих днів
Рве мотузки і здирає шкіру
Я хочу знати чи так й в тобі
Безмірно?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2016
автор: Марамі