Буяє диво вдалині,
У засіках діброви.
Багряна осінь на коні,
В одежах пурпурових.
В плащі, як витязь із казок,
Блищить у позолоті.
Полою змах і є мазок…
В калині чи на глоді.
Пішла дібровою у яр,
Для груші зупинилась.
Труснула дичок на таляр,
За терен зачепилась…
Все далі й далі навпрошки,
У променях любові.
Кладе в долини і
стежки
Узори кольорові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2016
автор: Микола Миколайович