Мені листопадом ти нині всміхнувся,
Клав листя кленове дарунком до ніг.
Я тихо спитала: «Забув у розлуці?»
Ти серцем повідав: «Ще поки не зміг…»
І птахом стріпнулося щось невловиме,
Веселкою бризнуло щастя навкруг,
Бо є той маяк, що горить негасимо,
Допоки орка́н* руйнівний не ущух.
*Оркан - сильна руйнівна буря - звичайно на морі, в степу
*****
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2016
автор: Оксана Дністран