Взяла я в руки гілку полину,
Розтерла листя тісно у долонях,
І гіркотою той полин "дихнув",
Вже й застелив сріблястим димом скроні.
Вітер гойда високі полини
Там, де колись рум"янились суниці.
Юності птах давно змахнув крильми,
Пора чудова та і досі сниться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699466
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський