Втрачає сенс нестримна музика дощу,
нічого більше музи не віщують -
вони мене не чують…
Я монотонно,
набридливо,
борсаюсь,
говорю на півтону.
В вікна зачинені лізу,
а ти пакуєш валізи
літнім спогадам
і мріям,
ти так вмієш
а я не…
Я божеволію,
а ти мене
на колії
й на північ…
Даремно ти мені не віриш.
Я ховаюсь в сірі дні
пронизані
тривогою.
Дивлюсь, у дзеркалі стоїть
убогий
хтось
й пригнічений…
Я б так хотів щоб все
було по-іншому,
та не почавшись
ми закінчились…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2016
автор: Матвійчук