ЗВОРОТНІЙ відлік, у СВІТ флешбеків,
ЗУПИНЯЄТЬСЯ у позначці "нуль".
За СПОГАДИ про минуле
завжди платять занадто велику ціну.
Більшість втрачає здатність до співчуття,
і з часом не відкидають ТІНІ,
Лиш одиниці, ледь тримаючись на ногах,
підпирають бетонні стіни.
Щем у грудях стає хронічним
і заважає молитися до святих,
Кожна думка відстрілює болем у мізках,
і вже молишся, щоб притих.
Далі ти потопаєш в брехні та чварах,
з кожним рухом все глибше в морок.
Як тільки зв'язки із дійсним
остаточно ВІДРІЗАНІ - тобі за сорок.
Щонеділі ставиш свічку за упокій,
і ще дужче віриш у Бога,
Бо здається, що усіх можливих шляхів -
це єдиний з до перемоги.
Зворотній відлік завжди зупиняється,
аби дати фору таким, як ти.
А тепер задумайся,
що ж справді судилося,
піднятися
чи
полягти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2016
автор: Станіслав Безмежний