Чужий тягар-важкий мов камінь.
Як зашморг серця і душі.
То спопеляє пильний погляд,
то сльози лл"є,а ти -терпи.
Терпи-бо так бажають рідні.
Терпи-бо склалось так життя.
Терпи-бо берега не видно.
Сміється море з каяття.
Воно тобі не допоможе
змінити долю і життя.
Воно мов дощ,що впав на скелі.
Це запізніле каяття.
Чужий тягар він з кожним роком
все нижче шию нагина.
І наперед уже ти знаєш,
що завтра біль той не мина.
І тільки в снах біжиш ти полем.
Мов вільний птах летиш над ним.
Нікому я не побажаю
нести чужий тягар як свій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699124
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.11.2016
автор: кацмазонка