Радію, радію, радію…

"Дивлюсь  я  на  небо  та  й  думку  гадаю:  
Чому  я  не  сокіл,  чому  не  літаю,  
Чому  мені,  Боже,  ти  крилець  не  дав?  
Я  б  землю  покинув  і  в  небо  злітав.
Слова:  Михайло  Петренко

Радію,  радію,  радію,
сльози  течуть  по  щоках,  
це  -  сльози  радості,  
Боже,  ти  дав  мені  цей  Дар!  
Світ  бачу  по-іншому,  
слова  мережаю  у  вірші,  
ходила  дивлячись  під  ноги,  
не  підіймаючи  до  неба  голови.  
Встигнути  б  оспівати  нашу  Землю,  
і  кожну  її  мить.  
Все  у  твоїй  Силі,  
та  не  кожен  це  зрозумів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699085
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.11.2016
автор: Svitlana_Belyakova