Коли до мене мить важка приходить,
Матусенько, я згадую тебе.
І поміж хмар знов сонечко виходить,
Знов небо чисте, ніжне, голубе.
Була моїм ти найвірнішим другом.
На всі питання відповіді мав.
Нехай земелька буде тобі пухом…
Щоб ти жила – усе б за це віддав.
Приспів:
Спасибі, мамо, спасибі мила!
Мені ти силу дала і крила.
Спасибі за безсонні ночі,
Ласкаві руки і добрі очі.
Я пам’ять світлу бережу про тебе.
Для мене ти – найкраща на землі.
Давно душа твоя злетіла в небо,
Дорогами внучата йдуть малі.
Серця гарячі гучно в грудях б’ються,
Твоє життя продовжують вони.
Повір, добра в них паростки проб’ються.
Мій вдячний друже, матір пом’яни!
Спасибі, мамо, спасибі мила!
Мені ти силу дала і крила.
Спасибі за безсонні ночі,
Ласкаві руки і добрі очі.
За вірність, за любов безмежну,
За терпеливість безбережну,
За той вогонь, що запалила,
За все, за все, чому навчила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699054
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 07.11.2016
автор: Валерій