Вокзал…чекають всі, а ось і потяг!

Вокзал…чекають  всі,  а  ось  і  потяг!  
Під  звук  колес  чомусь  забилися  серця,  
Ще  мить  якась  і  зникне  слово  «потім»  -  
Настане  зустріч  бажана  і,  певно,  не  проста…  

Там  чоловік,  синочок,  батько,  
Там  брат,  там  дядько  і  дитинства  друг,  
Там  незнайомий  і  приятель,  
Там  ті,  кого  чекають,  люблять,  ждуть!  

І  будуть  сльози,  квіти,  прапори  і  крики,  
І  посмішки,  і  радість,  і  обривками  слова  -  
В  обіймах  рідних  будуть  матері,  дружини,  діти,  
В  цю  мить  для  них  немов  закінчилась  війна…  

«З  поверненням!  Вітаю  соколята!  
Вклоняюсь  низько  вам  до  самої  землі!  
Спасибі  воїни,  захисники,  солдати,  
За  те,  що  боретесь  за  волю  у  вогні!  

Спасибі  вам,  кохані  козаченьки,  
За  вашу  міць,  відвагу  і  діла!  
Я  вірю  -  скоро  прийде  наша  Перемога,  
Бо  лиш  таки  ким  як  ви  під  стать  Вона!»  
05.11.2016  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699010
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.11.2016
автор: Північна