кратер

не  спиться
не  мовиться  і  не  пишеться
ти  чекаєш  допоки  не  схибнешся
і  круги  під  очима
мов  циркулем
та  так  дрібно  що  навіть  не  зиркнути

прокидаєшся
не  торкаєшся  і  не  каєшся
ти  не  з  тих  хто  швидко  ламаються
ти  навмисне  
ховаєш  єство  поза  ґратами  
у  безодні  імпактного  кратера


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698916
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2016
автор: Анастасія Оніщук