Я хочу до себе прийти,
Та щільно зачинені двері
І спалені,майже,мости,
І спогади надто не щедрі.
А я їх усіх обійду!
В ріку кину камінь образи,
Солодким задобрю біду,
Згублю всі надломлені фрази.
Я птахів страху відпущу,
У полум’я кривди всі кину,
Віддам на суди їх дощу,
Собі ж візьму щастя краплину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698905
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.11.2016
автор: Шостацька Людмила