ЦЯ КАЗКА - КРАСУНЯ
Під віттям калини, сіяє перлина,
Побіля травиці краплина роси.
До неї сідаю нечутно прилину,
Коли я діждусь на блаженні часи.
Маленьке тут диво я хочу спіймати,
Мерщій вже сердечко стукоче моє.
Красуня тікає, я згоден догнати,
Ту милу дівчину, що пал додає.
Настала хвилина утоми немає,
Вчуваю я кроки кохані мені.
Вертають дівчину, що серце кохає,
Сузір’я вітає мене в вишині.
І стежить калина за путтю тією,
Їй блиском слугує перлина моя.
Шепоче травиця своєю душею,
Ця казка - красуня хай буде твоя.
У ярких узорах, на хвилі невпинній,
Десь там за горою співає струмок.
У нього звучання в отім дзюркотінні,
Неначе у храмі вінчальний дзвінок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2016
автор: davud