А ти кохав в мені не сльози. Сміх.
А ти кохав в мені не біль. А радість.
Коли була лиш Янголом у ніг,
Коли була я сильна... А не слабість.
А ти кохав в мені лише тепло,
А ти кохав в мені лиш бездоганність.
Коли душа розрізалась на скло -
Дивився ти з огидою на рани.
А ти кохав в мені лиш не мене,
Ти вибирав, немов на тім базарі.
Я знаю - біль колись оцей мине.
Шукав ти звуки скрипки Страдіварі.
Та ти не знав - фальшивлять і на ній.
В чиїх руках - отак вона й заграє.
Як довго топчеш-то й з троянди гній
Сльозами в небо цівкою стікає.
А ти кохав в мені, що вибирав.
Я мала посміхатись щохвилини.
Кохають все. Так хочу, щоб ти знав...
А завіряв, що аж до домовини...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2016
автор: Відочка Вансель