Моїх віршів насіння
Слабке, тому й не проросло.
Уже пора осіння
І снігом першим занесло
Мої стежки-дороги
І довгий ланцюжок слідів.
Змінилися тривоги
На збайдужіння. Й холодів
Цупкі, тривкі обійми
Не відпускають і ві сні.
Невже ніколи крильми
Не обійму я світ?
Віршів збираю зерня...
А раптом проросте?
Й байдужості хай терня
Ніколи не цвіте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2016
автор: Радченко