Який холодний подих у осені. Наче промерзла уся до кісток, до порожніх гілок дерев.
Вона дихає мірно, вона вдихає життя. А видихає…
Холод.
Чи справді хоче заморозити усе навколо?
Деревам не холодно. Вони сплять. І прокинуться ще так не скоро.
Холодно мені.
Немає спокою. Немає тепла. Мій подих холодний.
Я не здатна зігріти.
Мені не зігрітися.
Заснути ніяк не можна.
Я ж бо не прокинуся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698772
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2016
автор: Траяна