Гадаєш — ми удвох? Та ні, не зовсім:
Із нами — вечір в краплях аметисту,
А ще — ця неймовірна ніжна осінь,
Що нам встеляє стежку падолистом,
Із нами — тиша, ніжність прохолоди
І присмак смутку в трунку надвечір'я,
А ще — тоненький місяць, що виходить,
Здається, з-за сусідського подвір'я.
Чаклує осінь. Вкрила ворожбою
Багатоповерхівок сірі вежі...
Повільно розчиняємось з тобою
В осінніх вулиць жовтому безмежжі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698720
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.11.2016
автор: Денисова Елена