Небо зорю перекує на світло золоте.
Втішаймося осінньою порою ранньою.
Купає, п`янить аромат пожовклого листя.
Цідить сонечко крізь долоні, свої яскраві промені.
Прагне душа життєвої повені.
Всесвіт сили нам додає,
топить в енергіях власних,
осягти бажає душі наші ясні.
Мов золото, листя навкруги,
сон осінньої сумної пори.
Вітерець легким подихом тривожить,
діаманти сліз гасить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698716
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.11.2016
автор: Svitlana_Belyakova