Ти у мене, дружино, виглядаєш, як краля,
Навіть, як прикраса, зморшки на лиці.
Мужики часами кажуть: - жінка - ляля,
Оченята в тебе ясні промінці.
Ми живемо разом вже багато років,
Ти для мене, люба, мов гірська ріка.
Можу я із тебе випивати соки,
Та коли потрібно - ось моя рука…
Буде, скоро буде золоте весілля,
За столами сядуть друзі і рідня,
А на другий ранок, як пройде похмілля,
Проведемо друзів – «вип’єм на коня».
Будь зі мною вічно, я твоя опора,
Хай ще довго-довго б’ються в нас серця,
Краще буде взавтра, гірше було вчора,
Та нема коханню нашому кінця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698660
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.11.2016
автор: Віталій Назарук