Василеві Гвоздянчуку

Я  і  «мешта»  засвоїв  без  зайвих  зусиль,
Став  «бензину»  в  машину  вливати,  
Бо  в  житті  моїм  трапився  легінь  Василь,
Що  в  той  час  годував  всі  Карпати…

Поки  криза  у  когось  –  він  вгору  попер,
Розганяючи  тугу  і  морок;
Снеків  якось  катма  -  най  Карпати  тепер
Взнають,  що  то  є  десять-Ве-сорок!

Golden  Distribution  2009-2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698638
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.11.2016
автор: АндрійМазан