Ми забуваємо про мамине тепло
І часто-густо сіємо сварки..
Коли було б при собі полотно,
Я б вишила іконку-оберіг тобі
І принесла від серця на добро
Прямісінько до ніг, укрила б їх,
Влила туди усю свою любов
І відмолила будь-що кожен гріх!
Стояла на колінах у траві
І відпускала лихо і журбу..
Моя рідненька, тільки не хворій.
Кажіть частіше матінці "люблю"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2016
автор: Наталька Коваль