Напівхолодна, напівм’яка,
Напівласкава, напівлиха,
Наполовину розбита ніч,
Чи просто осінь пустих узбіч.
Напіврозплата, напіввина,
Напівбагата, напіводна,
Наполовину втікає щем,
Його не змити одним дощем.
Напівосіння голосить синь,
Ще сонце вийде, ще впаде тінь,
Напівзимові гудуть вітри,
Напіврозмови, напівдари.
На половину. Чи вже цілком?
Та осінь повна гірких оском.
І напівсумнів стікає десь,
Навколо тиша. Анішелесь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698579
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.11.2016
автор: Траяна