Ти розквітла, наче вишня навесні,
Моє серце у шаленому вогні,
П’ю кохання мов із вишень, із долонь,
В моїм серці розгоряється вогонь.
Я руками обнімаю небеса,
У твоїх очах розквітчана краса.
Я не можу з вуст напитися тепла,
Бо весною знову вишня зацвіла.
Як намисто в саду вишня одягне,
Білий вельон тебе, люба, не мине.
Це намисто поєднає нам серця,
Ми підемо разом, серце, до вінця.
Ти розквітла, наче вишня навесні,
Моє серце у шаленому вогні,
П’ю кохання мов із вишень, із долонь,
В моїм серці розгоряється вогонь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2016
автор: Віталій Назарук