Дивлюсь на фото - жарт або прокляття?
Найгірше те, що тут пояснення нема..
Він не хотів й не мусив вчора помирати,
Та не спитала дозволу на те страшна війна…
Німа безмовна кольорова картка….
На ній щасливе та усміхнене лице…
Тепер одне лиш образ може цей сказати -
«Нема в живих - лиш згадка на папері є…»
Це фото омивається сльозами,
Це фото притискають до грудей,
Проводять ніжно та дбайливо пальцем,
Але, на жаль, це все солдата не верне…
Пішов навіки та зоставив згадку -
Свій образ на оцьому папірці…
Він не хотів, не мусив та не мав вмирати!
Але звучить як вирок: «Згинув на війні…»
Це тяжко, гірко, хочеться кричати!!!
Але нічого не змінить уже тобі…
Нам залишається лиш вічно пам’ятати,
Усіх загиблих, що із бою не прийшли…
03.11.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698433
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 03.11.2016
автор: Північна