Я не хочу бути «однією із…»,
І тому майстерно уникаю близькості.
Хай на гріх нас підбиває хитрий біс,
Стійко я тримаюсь в межах товариськості.
Певну віддаль зберігаю поміж тіл,
Крок вперед, а два назад – її скорочую.
Знов і знов між нас будую частокіл,
Відрізаю хіть, а лагідність доточую.
Марно все, бо навіть вигином брови
Спокушаєте, чаруєте і вабите.
Я уперто називаю Вас на «Ви»,
Ще тримаюся, хоч Ви події квапите…
Знов даруєте комусь Чумацький Віз
І торкаєте серця звабливим голосом.
Не хотіла бути «однією із…» –
Половію на вітрах порожнім колосом…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2016
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)