Місто Лева ніколи не спить,
А місто Лева завжди гомонить.
Вузенькі вулички і галасні двори,
Вокзали забиті і галас дітвори.
І місто це справді неземне,
Воно завжди, прийме тебе.
Старий тролейбус чи новий “Електрон”,
Відвезе до центру і знову на перон.
Там вивісок не треба,
Там час наче пливе.
Не встигнеш оглянутьсь,
Тут завжди щось нове.
І море парків і скульптур,
І монумент Бандери, без тортур.
Постійно всміхнені львів’яни,
Запросять десь на філіжанку кави.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698424
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.11.2016
автор: Віталій Капітан