Хто може осягнути знань печаль?
Ввібрати в себе ціль століть.
Щоб віднайти той мудрості кришталь.
Зірвавши з себе обману сіть.
Відкрить життю своє чоло,
Земля у нас, в сильній нарузі.
Не вернеться, те що було.
Усі мислячі - то друзі!
Під небом точно рівні всі,
Від комара, і до людини.
Та зрадили земній красі,
Позалазили в бетон родини.
Нетерпимість - плід забуття!
В суспільстві швидко проростає.
По розрахунку почуття,
Зовсім все, людське, вбиває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698323
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.11.2016
автор: Dark Tranquillity