Твої очі немов полустанок
Дай же, мила, у них відпочити
І той погляд, як зоряний ранок,
Мов до лицаря кинуті квіти.
Не кажи! Ані слова! Благаю...
Не злякай, не збуди дивосну
Дай напитися їх, відчуваю
Що без них я уже не засну...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2016
автор: Дмитро Волинський