"Пізня осінь"
Танок осінній доцвітає
Яскраве сяйво – спалах днів
То стрімко-стрімко наростає
То попелом порожніх снів…
Життя і Смерть – любов без жалю
Життя прийшло – життя пішло
Зелене листя запалало
Пожовкле листя в бруд втягло
Осінніх барв строката хвиля
Ставка палітра потекла
Земля іржавіє... Весілля
Вмить обірветься і зима
Дощем та снігом в'їсться в очі
Підійме темряву і жах
Завиє вовком серед ночі
Розкриє кігті лютий птах
Обтрусить мжичкою мов маком
Шибки спітнілі, крижані…
І розіпнеться срібним злаком –
Зірчастим пагоном на склі
Зімкнулись дні гілки німіють
Заціпеніння, спокій, мла
Сутулі сутінки сіріють
Чи Смерть схилилась до чола?
Танок осінній мить триває
І тихо сяйво відійде
Листя вмирає – барви грають:
Червоне, жовте, золоте... 311016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698011
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.11.2016
автор: nтравень