Красуня-осінь танцювала
Повільне танго з вітерцем,
Усе їй було мало, мало,
Хотілося іще й іще.
Скинула плащик свій багряний
І почепила на гіллі,
Краплини-роси розсипала,
Мов діаманти по землі.
Маленькі черевички жовті
Залишила в траві густій,
Усе кружляла так босоніж,
Ніби востаннє у житті.
Вже і мене життєва осінь
В обійми кликала свої,
Сипнула срібла в довгі коси,
Раніше ж були золоті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697981
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.11.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський