Нехай палає свічка на столі,
Можливо, так зігріє свої руки.
І хто б спитав: "Чому так холодно тобі?".
Але ніхто не зрозуміє тої муки.
Нехай дотліють у каміні дрова -
Залишиться лиш попіл, та й усе.
І тиша ця не дасть сказать ні слова,
І пам*ять далі все кудись несе.
У ті часи, де було все чудово,
Де двох серця билИся в унісон.
І де кохання - це не просто слово,
Та зникло все, неначе дивний сон.
Зосталися лиш спогади із тих років
Та докори, які ніколи і ніхто не скаже:
"Ти не змогла" і "Ти, на жаль, не зміг",
А все це тільки на папері ляже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2016
автор: Ирина Лысюченко