[i]Я Тобі назбираю букет,
В осені багато врожаю,
Як листя падало у гаю -
Світився зорями паркет...
Бо навіть холод трішки гріє,
Тепер вже сонечко із низу
Сонливим оком падолисту
Клапте́ві промені розлиє...
Щоб було тепло нам обом,
Додасть азарту вітер - блазень,
А я на стіл поставлю вазу
Своїх зізнань - листів альбом...
Нехай розлука десь жовтіє,
Зашиє небо у мішок
Та буде в якості квіток
Мій жмутик, що любов"ю віє...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2016
автор: Мандрівник