Гніздо соколине сховалось в бійниці,
Тут сокіл у небо злітає щораз.
У пору зимову тут іній іскриться,
Приходить малеча в назначений час.
Змагаються з вітром пернаті із замку,
Чарує і погляд, і душу політ.
Вони піднімають щораз вище планку,
Все більш до вподоби їм сонячний світ.
А Любарта замок дивує красою,
Де соколи в небі, сторожать мурИ.
Тут трави підніжжя сіяють росою,
А звуки від дзвонів летять догори.
У небі над замком є соколів межі,
Тут вперше малята відчують крило.
Всміхаються мури, всміхаються вежі,
При соколах в замку усе ожило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697682
Рубрика: Присвячення
дата надходження 31.10.2016
автор: Віталій Назарук