На чорнім сході край небесний зблід,
Повторюється пройдена програма,
Ідуть далекі зорі слід у слід.
Не поспішають. Їм зникати рано.
Уже сховався місячний мідяк,
Собою не хизується в калюжах.
Якійсь собака виє. Просто так.
Напевне, настрій у нього не дуже.
Холодний вітер пробує свій спів,
Але виходить так собі, на трійку,
І пише тиша том останніх снів
Та продає охочим за копійку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697629
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.10.2016
автор: rutzt