Світ бере свій початок від МАМИ.
Вона - сутність, основа буття.
Лиш Вона своїми́ молитвами
Вистиляє нам шлях у життя.
Яка б доля не була сувора,
Для дітей завжди вдосталь тепла,
І любов її чиста й прозора,
Мов джерельних вод глибина.
Ви для мене, Матусю, крізь роки,
Мов з ікони - пречиста краса.
Вам цілую натруджені руки,
За Вас молю щодня Небеса.
Щоб розправились Ваші морщинки
Й сивина не впліталась в косу.
Не торкнулися серця крижинки,
Досить горя на Вашім шляху́.
Доброта ваша тішить серденько,
Учать жити розумні слова.
Усміхніться, моя рідна ненько -
І прибуде у домі тепла.
І прихилиться серце до серця,
Й зронить в душу любові цвіт.
Я б Вам щастя налила по вінця,
Прихилила б до ніг цілий світ.
Ви життя мені дали, Мамо...
Ви відкрили мені дивосвіт.
Як я вдячна - не скажеш словами.
Лиш живіть, моя рідна, сто літ!
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697334
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2016
автор: Зоряна Кіндратишин