Та дівка, що цькувала бультер’єра
На зовсім беззахисне кошеня,
Дала в ютуб оту страшну прем’єру!
Потвора після цього вже вона.
Звірина це двонога, гірша псини,
Яка без розуму і без жалю,
Вона зганьбила геть звання «людина»
Й у друзі запросила сатану.
Хіба людина може так чинити?
Повірить важко в цей пекельний жах!
Де ділась совість? Як з цим можна жити!?
Невинних кате! Де твоя душа?
Істото! Душогубко, зупинися!
Покаятися пізно не бува!
Ти до добра обличчям повернися!
Покликання ж людини – рятувать!
28.10.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697298
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.10.2016
автор: Галя Костенко