Я вчора чула як співають зорі
У спалахах небесного буття.
І місяць їм підспівував поволі,
Тяжкі мотиви вічного життя.
І вітер ворушив деревам коси,
Що листям загравали до землі...
Повільно йшли Андріївським узвозом
Думки старі, а люди молоді.
Їм світло мерехтіло під ногами,
Відлунням били дзвони по дахах.
Ходили поруч привиди майданів,
Плекали мрію в стомлених руках…
І ти блукав у тім багатозвуччі,
Відкритим серцем линув до небес.
Ти чув, як стугонять Дніпрові кручі,
І як на сході бавиться Арес.
Ти чув усе: дитячі перші кроки
І вільний ритм закоханих сердець,
І ти співав, народжувались строфи,
Сильніші ніж козацький вільний герць.
І ти співав, і ніч співа з тобою,
Хай голос твій розвіє смуток днів!..
А я в полоні суму і любові
Самим лиш серцем слухала твій спів...
11.07.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697254
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2016
автор: Софія Руда