этот стих посвящается моему однокласснику Александру Стельмаху.
Слова на могильнiй плитi
Вони написанi Тобi
I усвiдомлення мою терзають душу,
Що бiльш зустріть Тебе не зможу.
Ти - рана й знай, вона не заживе.
Вона навiк зi мною вже.
Приходь до мене хоч вi снi
Такий щасливий, як завжди.
Ми поговоримо з тобою
Й злетиш на небо зранку знову.
Я завжди буду сумувати,
Про Тебе буду пам"ятати.
Ти рана, що не заживе.
Вона навiк зi мною вже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2016
автор: Юлія Мартинюк